четвер, 31 липня 2014 р.

Онлайн бібліотеки - з минулого в майбутнє!



 "Електронні бібліотеки необхідні величезній кількості людей.
За ними - майбутнє!"


Учасник опитування на літературному інтернет-порталі tululu.ru.



Останнім часом  онлайн бібліотеки стали дуже популярні серед населення нашої країни. Разом з їхнім розвитком звичайне читання поступово замінилося на читання онлайн. Тепер людина що вирішила почитати не йде в магазин або в бібліотеку, а сідає перед монітором свого комп'ютера, заходить на сайт улюбленої онлайн бібліотеки й читає.


Стрімкий розвиток технологій привело до того, що людина стала частіше звертатися за інформацією, у тому числі й за читанням книг в Інтернет, ніж до друкованих видань.
Незважаючи на те, що в паперової книги залишаються свої віддані шанувальники, що цінують її за можливість пошуршать сторінками або вдихнути захід свіжої типографської фарби, популярність читання з монітора комп'ютера або екрана телефону росте з кожним днем. 

 "Хто хоче читати, той читати буде! Ніколи я не поповнювала так бібліотеку, як зараз. Друкована книга звичайно цікавіше, але для неї потрібно багато місця й буває дуже неприємно, якщо гроші витрачені даремно. А електронні книги можна прочитати й видалити, якщо вони вам не цікаві. Поява таких бібліотек, по-моєму, сприяє не розвитку читання, а розширенню можливостей тих, хто читає".
 Учасник опитування літературному інтернет-порталі tululu.ru.

Переваги безкоштовної бібліотеки онлайн перед звичайною бібліотекою або книгарнею  очевидні: не потрібно стояти в черзі, іти в непогоду за черговим романом або детективом, сидіти в задушливому читальному залі й, головне, платити за ще непрочитану книгу.

Популярність такого виду читання легко зрозуміла. Коли ви збираєтеся у відпустку або на дачу, то везти із собою цілий оберемок книг немає необхідності. Досить у поїздку взяти ноутбук або рідер - і з вами буде ціла бібліотека.

Отож, запрошуємо вас скористатися сторінкою посилань ОНЛАЙН-БІБІЛІОТЕКИ на нашому блозі. Скоріше вибрати першу книгу на якомусь сайті та з головою поринути в чарівний мир читання, адже читати книги - це приємно, корисно і зараз, навіть, модно!

вівторок, 29 липня 2014 р.

Філософський цикл в жанрі історичної фантастики: Продовження


«Тільки любов’ю міряймо наші вчинки і дії – немає у світі вищого суду!»

 

Радимо прочитати :) 


Шевчук Валерій. Мор: Фантастичні повісті. – Львів: АА Піраміда, 2004. – 320 с.


 Епіграф до повісті "Мор":

«Ми завжди учимо себе: хто покаявся, той уже наполовину винуватий, здобуває право на надію. Ми учимо себе: годі жити без права на каяття, бо інакше порожні ми станемо. Хай ідемо ми в темряві, як ця, але не можемо мати надію, що в глибині цієї ночі лежить незапалена свічка. Кожен має її розшукати і запалити, бо кожна жива істота – світильник»


Головний сюжет повісті «Мор» полягає в тому, що жінка рятує («не йди туди, тікай подалі...») мандрівного дяка Григорія від мору. Григорій – витівник, філософ-мудрець, веселун, вільнолюбива людина. Це один з найколоритніших образів, створених Валерієм Шевчуком...

понеділок, 28 липня 2014 р.

Птахи з невидимого острова


Дивовижні пригоди героїв реалістично врощені в достеменно виписану історичну атмосферу XVII та XVIII ст.

 

Радимо прочитати :)

 

Філософський цикл в жанрі історичної фантастики




Шевчук Валерій. Мор: Фантастичні повісті. – Львів: АА Піраміда, 2004. – 320 с.


В збірку увійшли написані в 70-ті роки ХХ ст. повісті великого майстра української прози Валерія Шевчука «Мор», «Птахи невидимого острова» і «Сповідь», які і сьогодні читають ся з великим інтересом.

Героєм цих трьох повістей є український дивосвіт 17 – 18 ст. з його неповторною бароковою поезією і прозою Г. Сковороди, Самійла Величка, Симона Зиморовича та інш. Ці великі мудреці відгукуються в повістях Шевчука притчами. Зв’язок із ітелектуальною українською традицією сягає тут біблійних істин. Мова  цих повістей вишукана і чарівна...

неділю, 27 липня 2014 р.

Сумчани про рідне місто: згадує Кривопишина Луїза Пилипівна

Кривопишина Луиза Филипповна -
сумчанка, учительница истории, ветеран труда
делится своими воспоминаниями о нашем городе

Что меня поразило в городе Сумы?

Где-то в 50-х годах прошлого столетия сумской парк с прудами и плавающими лебедями, аллея лип на бывшей улице Ленина - Липки, ясени над Пслом у домика Чехова, сумские церкви и Кафедральный собор, фонтаны - Садко и музыкальный у ресторана «Кристалл». Продолжает восхищать панорама города со стороны площади Независимости с видом на Троицкий собор, детский парк «Сказка».




В культурной жизни города, после войны, когда художественный музей находился еще на втором этаже нынешней филармонии, меня поразила выставка рисунков Нади Рушевой - художницы очень юной, скончавшейся  внезапно от кровоизлияния; очень поразили пейзажи Куинджи, его «алые закаты».


Історія, що в пам’яті моїй…

Запрошуємо відвідувачів нашого блогу ознайомитись із дуже цікавими спогадами Емми Василівни Новобранцевої – корінної сумчанки, жительки найстарішої вулиці нашого міста - Воскресенської.
 



Ми запрошуємо всіх бажаючих поділитись на сторінках нашого блогу своїми власними роздумами і враженнями, а також надсилати літературні твори (вірші, есе, прозові твори), присвячені місту Суми.

Всі вони будуть розміщені на сторінці блогу "Сумчани про рідне місто", а також на сайті Сумської МЦБ, в розділі "Творчість наших читачів".



Отже, запрошуємо вас до творчості!  :-) 

Життя мого міста не байдуже мені...

 Сумчани про рідне місто: 
згадує
  Нагорна Валентина Олексіївна

 



Пульс рідного міста завжди близький моєму серцю, бо з цим містом пов’язано більше, ніж 50 років життя. Ось чому я завжди дивлюся широко відкритими очима на все те, що відбувається навколо. І життя мого міста не байдуже мені і не чуже.

Суми – це місто, що увібрало в собі неповторний колорит простого рідного духу життя. Саме тому з щемливою тугою я тримаю в пам’яті спомини – картини рідного міста минулих літ: рідних людей, річку Псел - окрасу міста; Баранівський ліс – місто відпочинку містян, навколишні поля.

Для міста Суми ніколи не був характерний «байдужий кубізм площ», пекло асфальтових доріг.



Город Сумы когда-то...


Сумчани про рідне місто:
згадує
Шаповалова Людмила Павлівна


Город Сумы когда-то...



Мне исполнилось 6 лет, когда в июне 1941 года началась война. В июле папа отправился на фронт, а мама, я и годовалая сестричка эвакуировались с одним чемоданчиком на Урал, так как говорили, что семьи советских офицеров немцы расстреливают.

Как только стало известно, что Сумы свободны от захватчиков, в ноябре 1943 года мама решила возвратиться домой. Представилась возможность устроиться на работу в военный госпиталь, который вместе с ранеными и персоналом в товарных вагонах направлялся именно в Сумы. Ехали мы с длительными остановками и где-то к началу весны 1944 года приехали.

середу, 23 липня 2014 р.

Для чого ми читаємо книги?

  "І нема нічого нового під сонцем!"  Екклезіаст


Щоб знати, що ми не одинокі... Не одинокі в своїх проблемах, болях, трагедіях і розчаруваннях... 

Адже вже все було мільон разів, все відбувалось, все траплялось з іншими... все, що випадає на  долю людини.





Весь пережитий спектр людських трагедій, пошуків виходу із складного становища, рішення сіх складних проблем, весь досвід людства збережено в книгах, які сприяють осмисленню життя. 

Проблема - відрізнити хороші книги від поганих.

Гете: "Люди і не здогадуються, яких зусиль і часу потребує вміння читати. Я сам на це витратив 80 років і все ще не можу стверджувати, що цілкоми досяг мети."      
Людина, яка читає, завжди знайде відповідь на всі найскладніші питання. І справа не в тому, щоб примусити його думати. Адже тільки після вдумливого прочитання доброї книги сильніше хочеться жити і водночас не страшно вмирати.

Чи не цього ми всі прагнемо??

О.В. Мартюшова

четвер, 17 липня 2014 р.

Справжня перлина азербайджанської літератури

Як вижити людині в страшних жерновах історії?


Радимо прочитати :)


Курбан Сеїд. Алі та Ніно: Роман. - К., 2011. - 240 с.

Справжня перлина азербайджанської літератури початку ХХ століття. Вперше роман вийшов німецькою мовою в 1937 р. і до цих пір залишається загадкою - хто сховався за псевдонімом
Курбан Сеїд...

Ким би він не був, це справжній майстер слова, який залишив нам захопливий, дотепний і вдоночас трагічний роман про місто Баку на межі ХІХ і ХХ століть, коли за цю нафтовц столицю йшла боротьба між різними народами і державами.